Мої доробки

Виховна година до дня пам'яті жертв Голодомору

”Україна пам’ятає!"

Мета. Ознайомлювати учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

 Обладнання: відеопроектор, уривки відеофільмів, тематичні композиції, плакат.

Хід уроку

І Актуалізація опорних знань

Викладач:

Сьогодні у нас урок пам’яті. Прошу вас бути уважними і задуматись, що витерпів український народ 78 років тому.

 ІІ Основна частина уроку

 Вступ

Викладач:

З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть обєднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.

Розбиті життя, покалічені долі, втрачені надії... Хто скаже, яка доля спіткала згорьовану, опухлу від голоду дівчинку, як пережила мати смерть своєї сім’ї? Страшне видовище.

Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії, на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, - це одне, а коли від голоду, зумисного голоду – це зовсім інше. І сталося це не в пустелі чи вічній мерзлоті, а на теренах “житниці” Європи.

Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу, проти всього людства. Проте, це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

Учень 1:

На вікні свіча миготіла,

Кривді з-за плеча тріпотіла, -

До правди летіла -

Там, де рідний край, де Україну

Голоду нагай шмагав до згину -

Не день, не годину.

1 Що таке Голодомор?

Учень 2:

Голодомо́р 1932—1933 років - масовий штучний голод, що призвів до багатомільйоних людських втрат в основному в сільській місцевості на значній території України, крім семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УРСР, та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу на чолі зі Сталіним, голодомор був розрахований на придушення українського національно-визвольного руху і фізичне знищення частини українського селянства як носія корінних традицій, мови.

В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого першого дзвоника.

Відеофільм 1

2 Передумови Голодомору

Учень 3:

У 1930 р. Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято “Закон про хлібозаготівлі”, згідно якого колгоспи мусили здавати державі від чверті до третини зібраного збіжжя. Тим часом, внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Радянський Союз став на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому ніхто не давав, вимагаючи визнати за собою борги Російської імперії. Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану урбанізацію. Для боротьби з цим явищем в грудні 1932 року в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти.

На фоні цього, продовольче становище українських сіл ставало все важчим. Внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.

Учень 4:

З іншого боку, зі збільшенням тиску на селян, активізовувався селянський рух опору. Тільки від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Натовпи селян зі співом «Ще не вмерла Україна» ліквідовували місцеві органи влади. Партійці і комсомольці втікали. Радянська влада не приживалася в Україні.

Радянське керівництво розуміло це. На партійних зборах влітку 1930 року керівник Компартії України Косіор заявив:

“Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. ”

3 Як чинився Голодомор?

Учень 5:

Як чинився Голодомор?

Насильно забирали всі продовольчі запаси.

Засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях.Штрафували.

Якщо селянин чи колгоспник не виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: картоплю, зерно, корову, хату.

Василь Гроссман писав:

“Шукали зерно, неначе не хліб це, а бомби, кулемети. Землю штрикали багнетами, шомполами, всі погреби перекопали, всі підлоги повиламували, у городах шукали. Вдень і вночі підводи скрипіли, пил над усією землею висів”.

Відеофільм 2

7 серпня 1932 року з'явилася постанова, відома під назваю «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин»— позбавленням волі на термін не менше 10 років.

Наприкінці 1932 - на початку 1933 р. було запроваджено блокаду самої Української РСР. Справа в тому, що українські селяни втікали в сусідні обасті Росії, де не було голоду. Було заборонено виїзд селян з УРСР. Разом з цим, громадянам, які в'їжджали в Україну з Росії було заборонено провозити харчі без дозволу держави.

Поряд з цим, Радянський Союз відхиляв можливість отримання голодаючими України будь-якої допомоги з-за кордону. Так, наприклад, організація Галичини «Центроспілка» звернулася тоді до радянського консула у Львові з пропозицією дозволити відправити голодним Радянської України один мільйон центнерів зерна. За кілька днів дипломат відповів, що Москва категорично відмовляється від допомоги.

У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон.

Вилучення продовольства дехто ще й досі виправдовує тим, що воно дозволило здійснити індустріалізацію, а індустріалізація - перемогти Німеччину у Другій світовій війні. Разом з тим, саме постачання зерна з СРСР в тогочасну Німеччину допомогло Гітлеру та його партії прийти до влади й поставити економіку на «військові рейки».

4 Свідчення очевидця

Учень 1:

Дмитро Корнієнко з села Понорниця в Чернігівській області згадував, що батько й мати після розкуркулення сиділи в тюрмі. Дітей, які жили самі, підгодовувала бабуся. В день обшуку вона принесла півстакана пшона, але зварити не встигла. Прийшла бригада з п'яти чоловік з різними за розмірами торбами. Один тримав торбу спеціально для пшона, туди півстакана й висипали.

Відеофільм 3

Варто зазначити, що обсяги конфіскованого зерна були мізерними. Люди ж, позбавлені будь-якого продовольства пухнули і помирали від голоду. Більшість померлих не хоронили - просто не було кому. В кращому разі трупи звозили в братські могили, куди часто потрапляли й живі люди.

Відеофільм 4

Від нестерпного довготривалого голоду затьмарювалась свідомість людей. Доволі поширеним був канібалізм. За словами Надії Рогозянської, якій у 1933-му було 6 років:

“Жили всі закрито, мати на засов хвірку закривала і кричала, щоб ми не виходили за цю хвіртку, бо на вулиці, що поряд їли дітей”.

Відеофільм 5

5 Голодомор мовою фактів

Учень 2:

На Заході про факт голодомору стало широко відомо 29 березня 1933 р., коли валлійський журналіст Річард Джоунз опублікував свій відомий репортаж про існування Великого Голоду в Україні у 1932-1933 роках. Цей репортаж був надрукований у багатьох газетах включно з «Manchester Guardian» та «New York Evening Post».

Офіційне вшанування пам'яті жертв Голодомору, в тому числі, визнання його геноцидом українського народу, розпочалося за ініціативи української діаспори у США та Канаді.

1986 року Іван Драч перший в Україні публічно вжив запозичене в діаспори слово «голодомор» зі зрозумілою всім етимологією: голод і мор. В Україні вперше голод 1932-33 років почали визнавати лише в 1988. Того року письменник Олекса Мусієнко вжив слово “Голодомор”.

Десятки країн офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Згідно соціологічного опитування, проведеного у 2010 році, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. В 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду; безпосередньо винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УРСР: Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Косіора, Чубаря та Хатаєвича.

Учень 3:

За даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат безпосередньо від Голодомору складає 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців в частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. За неофіційною інформацією великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей.

Найбільше українців загинуло у Київській та Харківській областях, а також у Вінницькій, Чернігівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Житомирській областях. Найменше - в Донецькій області.

Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини. Високий шлюбний потенціал українського села був зруйнований і вже ніколи не був відновлений.

6 Тема голодомору в творчості митців

Учень 4:

Стрімкою свічею з журавлями, що рвуться у небо, височіє меморіал пам’яті жертв голодоморів на крутому схилі Дніпра. Символічні постаті матері та дитини, біля яких завжди жевріють вогники свічок, заставляють задуматись відвідувачів Михайлівського Золотоверхого собору.

Тема голодомору вперше була розкрита в художніх творах українських письменників діаспори: у романі «Марія» Уласа Самчука, «Жовтий князь» Василя Барки, уривки екранізації якого ми бачили.

За радянської влади тема голодомору була заборонена, але це не означає, що про неї не писали. Нещодавно були розшукані ненадруковані вірші Андрія Малишка, написані ще в 1964 році, в яких згадується Голодомор:

Учень 5:

...Із тридцять третім голим роком,
Голодно-голим та німим,
Та тричі пухлим. Хай би з ним
Поїли б кору і комору,
Траву і шкуру, цвіль і міль,
Та мерли б жовті, як з похміль,
Без трун понесені із двору.
Нізащо. Просто. Без вини.

ІІІ Підсумок

Викладач:

Дотепер ми не знаємо імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.

Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!

Ми повинні пам’ятати про ці жахливі події в історії нашого народу, говорити про це, і зовсім не для того, щоб решта світу нас жаліла чи співчувала нам, а для того, щоб в жодному куточку на Землі теке ніколи не повторилося!

Учень 1:

На вікні свічі не задути,

Скарги і плачі досі чути -

Усе люди тямлять.

Досі жаль до сліз тих, що не впору

Їх потяв укіс Голодомору,

Тож, вічна їм пам'ять.

IV Домашнє завдання

Викладач:

Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».

Зараз кожен з вас отримає пам’ятку про ці жахливі голодні для України роки.

В суботу о 16.00 запаліть свічку на підвіконні разом з мільйонами українців по всьому світу. Цих вогників має бути якнайбільше. Вони символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники зігріють душі загиблих. Це - знак нашої пам’яті. Це – символ очищення задля нашого майбутнього.